РЕГІТ, ГОТУ,

Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 10.